Міжнародно-правові механізми захисту права власності в період окупації

Abstract

Одним із наслідків тимчасової окупації Російською Федерацією окремих частин Донецької, Луганської областей та Кримського півострову можна назвати незаконну експропріацію майна, такого, що входить в державну власність, так і майна юридичних та фізичних осіб України. Серед різнобічного порушення прав людини, порушення права власності на тимчасово окупованих територіях не стало виключенням. Чисельними є матеріальні втрати України, як держави: за підрахунками, втрати від тимчасової окупації Кримського півострову сягають $135 млрд, а від тимчасової окупації ОРДЛО — 375 млрд грн.. Тисячі громадян України були визнані внутрішньо переміщеними особами та були змушені покинути свої домівки в результаті обстрілів чи руйнування, а також в результаті насильницької незаконної експропріації їхнього житла. Український бізнес не залишився виключенням і також постраждав від незаконних рейдів «націоналізації» майна українських юридичних осіб. Враховуючи комплексне порушення норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, для України важливим завданням залишається всебічне освітлення проблеми порушення права власності на тимчасово окупованих територіях на міжнародному рівні. Саме цьому, використовуючи інструменти міжнародного правосуддя, Україною була подана серія міждержавних спорів проти Російської Федерації у Європейський суд з прав людини, серед порушень РФ, також зафіксовані порушення статті 1 Першого протоколу до ЄКПЛ.