"Аеропорт - місто": соціокультурний простір

Abstract

Реалізація сучасними аеропортами економічної концепції «аеропорт – місто» перетворює їх на нові за функціями результати урбанізації – аеротрополіси. На відміну від усталеної практики, коли аеропорти, як складові транспортних мереж, розміщувалися в структурі міста або передмістя, нові утворення виконують роль місто формувальних центрів. Інфраструктура аеропортів, проникаючи в інфраструктуру регіонального наземного, водного, підземного транспортів, бере участь у формуванні системи мультимодальних перевезень пасажирів, вантажів та ін. Зростають розміри зон впливу аеропорту на розвиток територій в радіусі до 5-30 км, здебільше вздовж розвинутих транспортних коридорів. Поширюється вага неавіаційних видів економічної діяльності, орієнтованих на авіаційні перевезення. Це супроводжується збільшенням кількості людей, які водночас перебувають або можуть перебувати на території впливу аеропорту (працівники, пасажири, відвідувачі, мешканці житлових зон та ін.). Їх кількість, за оцінками спеціалістів, може досягати показників чисельності населення малих та середніх населених пунктів (до 50-250 тис. осіб). Тому сучасні аеропорти – об’єкти не тільки економічного, але й соціально-культурного розвитку з особливими умовами, обмеженнями та запитами, які потребують відповідної організації та управління