DSpace Collection: Монографії, статті, тези виступівМонографії, статті, тези виступівhttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/94552024-03-28T22:32:13Z2024-03-28T22:32:13ZSocially responsible consumption in the conditions of sharpening of contradiction between artificial and naturalAbysova, Mariia AnatoliivnaАбисова, Марія Анатоліївнаhttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/562202022-08-25T11:56:55Z2022-01-01T00:00:00ZTitle: Socially responsible consumption in the conditions of sharpening of contradiction between artificial and natural
Authors: Abysova, Mariia Anatoliivna; Абисова, Марія Анатоліївна
Abstract: The article is devoted to the analysis of socially responsible consumption as a type of social responsibility, caused by the rapid growth of the technosphere, i.e. the integration of technology into society and culture. The concept of "technosphere" reflects the property of technology remaining in the form of local controlled objects creating an integrated environment. The current state of
technogenic civilization can be called a crisis due to the displacement of the natural by the artificial. A technized society, as a quasi-natural formation, perceives the standards of technical activity as a natural horizon for the development of events. A socially responsible consumption policy, as opposed to the actions of commercial corporations pursuing financial and economic goals at the expense of public welfare, in particular in matters of environmental protection, and social stratification, declares itself as a form of civil and political action.; ХХІ століття позначене проблемою протистояння двох світів. Один створений природою, інший – штучний світ, що утворився в результаті діяльності людини. Метою статті є аналіз соціально-відповідального споживання як можливого варіанту подолання кризи, викликаної перетворенням технологій на один з визначальних факторів системних змін у сучасному суспільстві. Для реалізації даної мети необхідно вирішити такі дослідницькі завдання: проаналізувати сутність і місце соціальної відповідальності в системі суспільних відносин; розглянути сутність кризи природного-штучного з позиції теорії діалектики; показати взаємозв'язок споживацького способу життя та технократичного суспільства; оцінити перспективи використання соціально-відповідальних видів поведінки для подолання кризи природного-штучного. Методологія дослідження. Різноманітність світу техніки, що постійно оновлюється, її зв'язок із природними та соціальними проблемами вимагає звернення до філософського принципу взаємодоповнюваності. Результати дослідження. До ХХ століття формування штучного цілісного середовища призвело до дестабілізації/деградації природного середовища. Для впровадження принципів соціально-відповідального споживання у повсякденне життя необхідно докласти комплекс зусиль з боку держави, бізнесу та громадянського суспільства. Регулювання державою діяльності компаній має відбуватися на добровільній та обов’язковій основі за допомогою правового регулювання та розробки національних стандартів. З метою переходу бізнесу на стандарти соціально-відповідальної діяльності, необхідним видається підвищення стандартів в галузі виробництва та сфері надання послуг; перегляд бізнес-моделей та процесів виробництва із зверненням до переваг впровадження циркулярної економіки. Для громадянського суспільства під впливом соціальної реклами мають посилюватися антиспоживчі тренди. Обговорення. Зосередженість на прогресі не має зазнавати абсолютизації. Потрібна суспільно корисна мета-ціль, надзавдання, по відношенню до яких прогрес виступає засобом, знаряддям досягнення. Правильна формула – це «нове не заради нового», а «нове для суспільства». Висновки. Процесуальність, гнучкість, проникнення в усі сфери людської діяльності сучасних технологій змінюють способи виробництва та способи споживання. Соціально-відповідальне споживання передбачає купівлю, використання та утилізацію продукції, виходячи з бажання споживача мінімізувати або усунути будь-які шкідливі наслідки його вибору і максимально благотворно впливати на суспільство. Соціально-відповідальне споживання комплексно формується шляхом підвищення рівня відповідальної поведінки держави, бізнесу та окремих осіб.2022-01-01T00:00:00ZPublic Sphere MediatizationAbysova, Mariia AnatoliivnaАбисова, Марія Анатоліївнаhttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/562192022-08-25T11:56:31Z2021-01-01T00:00:00ZTitle: Public Sphere Mediatization
Authors: Abysova, Mariia Anatoliivna; Абисова, Марія Анатоліївна
Abstract: The article is devoted to the analysis of the public sphere of modern society as a complex and dynamic phenomenon of social and political interactions involved in the virtualization, mediatization, and digitalization processes. In contrast to the traditional public sphere, the digital public sphere is controlled by algorithms – hidden mechanisms integrated into many information platforms responsible for the structuring of information on public platforms where people can discuss issues of concern. The arguments of techno-optimists and techno-pessimists regarding the effectiveness of digital activity and its risks in short-term, action-oriented practices and long-term perspectives are given. The search for consensus in the definition of digital activism makes the debate about its nature, harm, and benefit to society of great current interest and encourages further study of the given problem.; У сучасному свiтi все частіше артикулюється нетрадиційне поняття спільноти, пов'язане з поняттям комунікації. Комунікація виявляється тієї сполучною тканиною, що об'єднує різних суб'єктів в єдину політичну спільноту. У цьому контексті публічна комунікація набуває особливої значущості як інструмент взаємодії та вирішення конфліктів, як підстава створення політичної спільноти. Метою статті є аналіз специфіки існування публічної сфери, що формується в сучасних медіакомунікаціях. Для реалізації даної мети необхідно вирішити такі дослідницькі завдання: здійснити аналіз класичного уявлення публічної сфери як форми суспільно-політичної участі громадян; представити проведення публічної комунікації в практиках нових медіа. Методологія дослідження публічної комунікації закладена у працях таких дослідників, як Дж. Ролз, Ю. Габермас, Дж. Боман, Дж. Коен, А. Янг та ін. Вони застосовують комунікативний підхід до дослідження політичної сфери та процесів, які супроводжують позиціонування індивіда та соціальних груп у межах соціально-політичного поля. Результати дослідження: нормативний ідеал публічної сфери у доробку І. Канта, Х. Арендт та Ю. Габермаса представлений як простір, де можливо відкрите вираження своєї думки, критика і дискусії. Це - простір плюральності думок, що унеможливлює монополізацію влади. Нарешті, це є простір, який забезпечує інклюзивність та рівність комунікантів. У публічній сфері постійно відбувається процес формування балансу інтересів різних суспільних акторів, тих вимог і підтримки, які вони готові надавати державним інститутам з метою вирішення значущих проблем публічної сфери. Практики неоліберальної модернізації в сучасному світі, постмодерністські тренди в політиці розмивають більш-менш точне визначення меж сфери діяльності державних інститутів та акторів громадянської сфери. Інтернет стає ареною протесту і громадянської мобілізації. Дослідники звертають увагу на нові форми медіаучасті громадян: підписання онлайн-петицій і онлайн-дискусії; вступ до ad-hoc групи в соціальних мережах; репости або розміщення посилань на матеріали з проблемних питань та ін. Дії в мережевих медіа, названі медійною активністю, сприяють поширенню інформації, підвищенню обізнаності із соціальних та політичних проблем. Багато з них є паростками активності, що зароджується онлайн і далі реалізується в офлайн (наприклад, краудсорсінг). Але існують цифрові форми активізму, які повністю реалізуються в Інтернеті. Для реалізації таких практик розробляються спеціальні соціальні платформи і додатки, виникають спільноти так званих IT-волонтерів. Обговорення. Мережеві скептики заявляють, що соціальні мережі і блоги повели людство хибним шляхом: замість творчості та індивідуальності тут заохочуються поверхові судження, швидкість створення і споживання контенту на основі автоматизованих способів структурування інформації. Розвиток онлайнової присутності і онлайн-спільнот вириває індивіда з реальних форм спільності, обмежує можливості в реальній соціальній взаємодії. Численні мережеві оптимісти, такі як К. Андерсон, Д. Тапскотт і К. Ширки, вважають, що медіа є ключовим елементом протестних рухів останніх років. За допомогою засобів медіа ці протестні рухи організовуються, управляються, висвітлюються, щоб якомога більше людей змогли дізнатися про них. Висновки. Здійснено порівняльний аналіз класичного концепту публічної сфери і проявів громадської активності в сучасній культурі. Представляючи собою історично більш масштабний аналог літературних салонів XVIII століття, віртуальна публічна сфера як простір для інтелектуальної дискусії і суспільного діалогу відчуває дефіцит у сфері розробки адекватного алгоритму структурування та аналізу медіа-активності пересічних користувачів. В умовах функціонування електронних медіа зникає межа між приватним і публічним висловлюваннями, що позбавляє індивіда необхідності здійснювати трансцендентальний акт виходу в публічний простір, проблематизує можливість публічної сфери в її класичній повноті. Статус публічної сфери змінюється в бік множинності сенсів. Раціональну аргументацію дискутування змінює емоційність висловлювань; через спонтанність і гіпертекстуальність комунікативних процесів розвиток дискусії буває важко простежити. Звідси виникає питання про особливості функціонування та управління процесами віртуальної публічної сфери, масштаб і глибина якої можуть перевершувати можливості державних або міжнародних інститутів щодо її регулювання.2021-01-01T00:00:00ZThe COVID-19 pandemic impact on international relations: key trendsPoda, TetianaПода, Тетяна Анатоліївнаhttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/536982022-01-11T09:36:43Z2020-11-30T00:00:00ZTitle: The COVID-19 pandemic impact on international relations: key trends
Authors: Poda, Tetiana; Пода, Тетяна Анатоліївна
Abstract: У статті проаналізовано деякі аспекти впливу пандемії СOVID-19 на розвиток міжнародних відносин на тлі розгортання все жорсткіших карантинних обмежень у світі. Здійснено аналіз трансформації міжнародних відносин у віртуальному вимірі. Осмислено діяльність загальноєвропейських інститутів, які продемонстрували низьку ефективність в умовах надзвичайної ситуації. Показано, що спалах коронавірусу поставив під питання спроможність адекватного реагування певних міжнародних структур, продемонструвавши слабкості міжнародної системи перед новим глобальним викликом. Розповсюдження COVID-19 показало, що у «глобальному селі» жодна країна не може вважати себе окремою від світу. На основі аналізу змін, що відбуваються у світі, запропоновано прогноз розвитку напрямів системи міжнародних відносин.; In December 2019 a new type of coronavirus infection wasfixed in China. At present, coronavirus cases have been found
in most countries. COVID-19 has challenged the global health and economic systems, revealed weak spots in the international relations
system. And if the economic consequences of the pandemic are to a greater or lesser extent clear: the world's consumption and
production are shrinking, companies, offices and factories are closing, the global transport system, including passenger air transport,
are being cut, the political and social consequences of the pandemic are ambiguous. The actuality of the study is dictated by the
challenge of new virus spreading in the contemporary world. The pandemic has clearly demonstrated the weak spots in the international
relations system and humanity's ill-preparedness to face new challenges and threats. The aim of the article is to analyze the impact of
the COVID-19 pandemic on the development of international relations. To achieve this goal, the author sets the following tasks: to
review the key impact trends of coronavirus infection on the world system; to outline possible ways to further develop international
relations. Research methods. To achieve the goal defined by the author of the article, a set of basic principles and methods of scientific
knowledge was used: system analysis, dialectics and synergetics, comparison, critical analysis. Research results. Fora few months,
COVID-19 has changed the lives of millions of people. It is evident that it is not possible to return to the former state of universe after the
end of the pandemic. The pandemic has changed all spheres of public life, and the political one is no exception. Skype meetings, online
briefings, etc. have become commonplace. The coronavirus failed to stop diplomacy, but it managed to change it. So what will be the
universe after a pandemic of coronavirus infection? No one can give a final answer to this question. However, two main ideas can be
outlined. Researchers prone to realism say that the crisis caused by the coronavirus, despite its global nature, requires separate
government decisions for each country. According to them, the changes taken place over the past few months have proved that
prosperous countries do not support weak ones. Only well-developed and centralized states have enough opportunities to respond to
the crisis challenge and overcome it quickly. Proponents of this theory believe that the consequence of this crisis will be the collapse of
the foundations of the world economy. In other words, nationalization processes will affect globalization causing its decline. In contrast,
followers of internationalism believe that the "nation-state" and the principle of national sovereignty will not help solve international
problems. Discussion. Proponents of this view hope that multilateralism will finally be replaced by unilateralism in the international
arena, and that international relations will replace nationalism. According to them, the crisis caused by the coronavirus pandemic will
make the world think that cooperation is necessary to solve complex problems and prevent global catastrophes. Conclusion. The
current configuration of the global world has shown its unviability. Now it looks completely impractical, and sometimes dangerous in the
technical sense of the word in the event of new humanitarian, technological or climatic cataclysms. It is obvious that globalization will
continue evolving, both in ideological and applicative dimensions. The formation of new ties between people and countries is unlikely to
stop in full. But the forms of globalization will undoubtedly change. The issue of finding a new balance between the tasks of national and
global development is on the international community’s radar2020-11-30T00:00:00ZThe development of "network diplomacy" as a new form of international interactionPoda, TetianaПода, Тетяна Анатоліївнаhttps://er.nau.edu.ua/handle/NAU/536842022-01-10T11:56:00Z2020-04-30T00:00:00ZTitle: The development of "network diplomacy" as a new form of international interaction
Authors: Poda, Tetiana; Пода, Тетяна Анатоліївна
Abstract: The article is devoted to the new traditional diplomacy branch analysis, which emerged as a result of scientific and
technological progress - network diplomacy. The main purpose of the study is to analyze the term base field of this phenomenon.
The article examines different ways of the network diplomacy phenomenon understanding, outlines the main directions and main
tasks performed by "network diplomacy" as a new form of international cooperation. The author also analyzes the negative side of
the information and communication technologies spread, in particular, emphasizes that information is not only an important factor in
development, it becomes a tool for achieving certain goals, manipulation, political intolerance.; Однією з особливостей сучасного інформаційного суспільства є зростання популярності соціальних мереж, що функціонують в
інформаційному просторі. Постійно розширюючи і охоплюючи все нові і нові сегменти (від економіки, політики, науки до вищої освіти),
мережеве суспільство безпосередньо впливає на формування багаторівневої глобалізації, у тому числі, і через роботу соціальних мереж.
Метою статті є аналіз сучасного інформаційного етапу розвитку постіндустріального суспільства, зокрема його переходу на рівень мережевого
та визначення рівня впливу мережевої взаємодії на дипломатію. Завдання систематизувати вітчизняний та зарубіжний досвід щодо
визначення складових, що впливають на формування феномену «мережевої дипломатії», а також окреслення основних ознак мережевої
взаємодії. Результати. Досліджено різні способи розуміння феномену мережевої дипломатії, окреслено основні напрями та головні завдання,
що виконує «мережева дипломатія», як нова форма міжнародної взаємодії. На відміну від класичної дипломатії, де представники урядів
сидять один навпроти одного і контактують виключно один з одним, фахівці в галузі електронної дипломатії ведуть діалог (використовуючи
соціальні мережі, вебінари, онлайн конференції в скайпі і т.п.) не тільки з офіційними представниками іноземних урядів, а й з представниками
міжнародних організацій і громадських організацій тощо. Обговорення. Вказано на негативний бік поширення інформаційно-комунікаційних
технологій, зокрема авторка наголошує, що інформація стає не тільки важливим фактором розвитку. Вона перетворюється на інструмент
досягнення певних цілей, маніпуляцій, політичної нетерпимості. Висновки. Роль мережевої дипломатії все більше посилюється під впливом
сучасних цифрових технологій, а також в процесі зростанням ролі «м’якої сили» та інших форм гібридного впливу. Швидше за все, саме
мережева взаємодія між різними акторами – державами, міжнародними організаціями, громадськими об'єднаннями та окремими людьми, які
беруть участь в міжнародному спілкуванні, – стане визначальним фактором розвитку міжнародних відносин у наступні десятиліття.
Ключові слова: дипломатична діяльність; Internet; віртуальна дипломатія; мережева дипломатія; цифрова комунікація;
мережеве суспільство; мережа.2020-04-30T00:00:00Z