Доцільність збереження кримінальної відповідальності за примушування до співжиття у шлюбі чи без укладання шлюбу в проєкті нового кримінального кодексу України

Abstract

Розробники проєкту нового Кримінального кодексу України (далі – проєкт КК України) запропонували криміналізувати примушування іншої людини вчинити чи не вчинювати певну дію, крім випадків примушування, передбачених іншими статтями цього Кодексу (ст. 4.4.7 «Примушування» розділу 4.4 «Кримінальні правопорушення проти особистої свободи та гідності людини»). В Особливій частині проєкту КК України примушування є ознакою об’єктивної сторони багатьох кримінальних правопорушень, зокрема ст. 4.4.8 «Примушування до співжиття у шлюбі чи без укладання шлюбу» [1]. На думку національних експертів, яка викладена у Висновку на проєкт КК України (березень 2023 р.), збереження статті про відповідальність за примушування до шлюбу в проєкті КК України є «неоднозначним», оскільки вона є спеціальною нормою щодо загальної норми про примушування (ст. 4.4.7). Національні експерти наголошують на тому, що вилучення ст. 4.4.8 не означатиме декриміналізацію примушування до шлюбу, оскільки загальний склад примушування вже виокремлено в проєкті КК України [2, с. 266].