Питання щодо відповідальності за несанкціоноване поширення інформації під час дії воєнного стану

Abstract

Нам пощастило народитися в країні, де свобода слова не лише формально, а й в дійсності гарантується та захищається Конституцією. Так, ст. 34 Конституції України проголошує, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.