Взаємодія ліберальних і солідариських ідей в суспільній свідомості нового часу

Abstract

Після другої світової війни формування міжнародного правопорядку відбувалося, по-перше, у протистоянні капіталістичної й соціалістичної геополітичних систем, по-друге, під суперечливим впливом ліберальних і солідариських ідей, витоки яких простежуються від перших століть нового часу. Англійський практичний лібералізм, через діяльність англійських суддів вперше в історії зв’язав захист інтересів приватної особи з правом, автономним від держави й релігії. З часом, однак, ідея вільної конкуренції діалектично обернулась концентрацією капіталів, а визначальна мотивація пуританської етики в бізнесі – законна максимізація прибутку, деформувала ліберальну ідеологію, до відвертого ігнорування верхівкою суспільств інтересів пересічних громадян. Солідаризм, фактично панівний всю історію людства, і лише в новий час частково обмежений лібералізмом, відновився, як концепція, у першій половині ХІХ століття,ставши «антитезою» індивідуалістичним ліберальним цінностям. Будучи багаторівневим в ХІХ столітті, на межі ХІХ-ХХ століть солідаризм пережив «біфуркацію» на націонал- та інтернаціонал-соціалізм». Останній став ідеологічною основою "світовій системи соціалізму", утворюючи, спільно зі своїми ситуативними союзниками, опозицію розвиненим країнам з неоліберальними орієнтирами. Після розпаду біполярної системи і ускладнень на межі ХХ-ХХі століть, має формуватися мультикультурне міжнародне співтовариство держав і націй, солідаризоване перспективою розбудови глобального інформаційного громадянського суспільства.