ДО ПРОБЛЕМИ СУТІ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ У КОНТЕКСТІ СУБ'ЄКТНО-ДІЯЛЬНІСНОЇ КОНЦЕПЦІЇ

Abstract

Необхідною основою проведення наукового дослідження та практичної діяльності психолога є визначення методологічного підходу - теоретичної позиції щодо розуміння психічного явища, його вивчення, інтерпретації, впливу на нього. Одним з найважливіших у психології є діяльнісний підхід, суть якого розглядається щонайперше у контексті культурно-історичної концепції, представленої поглядами на суть діяльності, активності Л.С.Виготським, С.Л.Рубінштейном, О.М.Леонтьєвим та ін. Однак на сьогодні все більшої актуальності набуває використання діяльнісного підходу у контексті суб'єктнодіяльнісної концепції, яка представлена у працях О.М.Ткаченка, О.Г.Асмолова, А.В.Петровского, В.А.Петровського та ін.). Таке розуміння діяльнісного підходу спостерігається у рамках динамічної парадигми розгляду діяльності, що вказує на саморух, саморозвиток діяльності