Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/35921
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorХарченко, Володимир Петрович-
dc.contributor.authorАлєксєєв, Олег Миколайович-
dc.date.accessioned2018-08-28T16:20:11Z-
dc.date.available2018-08-28T16:20:11Z-
dc.date.issued2018-
dc.identifier.isbn978-966-932-010-0-
dc.identifier.urihttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/35921-
dc.descriptionЗ огляду на статистику за останнє десятиріччя по авіаційним подіям (АП) питання забезпечення гнарантірованого ріня безпеки польотів (РБП) є найбільш актуальними, оскільки недоліки і проблеми в функціонуванні авіаційної діяльності (АД) пояснюються відсутністю загальнотеоретичного базису та загальноприйнятих науково- обгрунтованих підходів до управління безпекою польотів (УБП), розробка яких має орієнтуватися на вимогу ІСАО, яка визначає, що жодний регіон не повинен мати рівень частоти АП більш ніж удвічі перевищує загальносвітовий. Йдеться про такі головні напрямки: – введення прийнятного РБП в державі; – обов'язкові процедури, що забезпечують розробку та впровадження системи управління безпекою польотів (СУБП); – обов'язкові процедури забезпечення безпосереднього управління РБП в межах прийнятного або встановленого рівня (постійний моніторинг та регулярна оцінка безпеки польотів (БП), коригувальні дії, необхідні для витримування узгоджених показників БП, та нагляд ними, аналіз польотної інформації, управління ризиком АП, та ін.).[192, 193] Управління БП - це головна менеджерська функція, яка повинна розглядатися на рівні, щонайменше адекватному за ступенем важливості іншим бізнес-функціям будь- якої авіакомпанії, реалізація якої повинна спиратися на збалансоване виділення ресурсів на виробничі завдання і засоби захисту, що сприятимиме встановленню кордону безпеки [15]. Схожість природи появи ризиків і зросла актуальність їх зниження до прийнятного рівня для різних критичних додатків обумовлює актуальність створення методології забезпечення і підтримки гарантованого рівня безпеки майбутніх польотів. Призначення методології полягає в об'єднанні в єдиний комплекс завдань оцінки, забезпечення та верифікації безпеки АД, як складної ієрархічної структури з незалежними критичними елементами, а також апаратних, програмних, мережевих і ергатичних компоненов, які є і засобом, і об'єктом забезпечення безпеки [165, 201]. Релізація забезпечення гарантованого результату полягає в реалізації процесів управління таким чином, щоб не допустити перехід інфраструктури або її систем в потенційно небезпечний стан і забезпечити блокування (виключенні) відповідного технічного об'єкта в разі загрози переходу або при переході в небезпечний стан і мінімізація наслідків такого переходу. При розгляді аспектів БП прийнятий постулат, що абсолютної безпеки не існує - після прийняття захисних заходів залишковий ризик завжди залишається. Необхідно відзначити, що даний термін використовують лише в тому випадку, коли існує можливість настання негативних наслідків. Нами розглядається ризик як міра ймовірності заподіяння шкоди безпечному функціонуванню системи та навколишньому середовищі, а також тяжкості цієї шкоди. «Збиток» визначається як фізичне пошкодження або нанесення шкоди, пов'язаної з погіршенням стану здоров'я або життєвих функцій людини, який зменшує його здатності до нормального повноцінного функціонуванню з точки зору його фізіології. Збиток може бути завдано як прямо, так і опосередковано і якісно класифікується за рівнями як ка-тастрофіческій, критичний, граничний, незначний. В окремих роботах оцінку збитку пропонується висловлювати в грошових одиницях (якщо це матеріальний збиток) і або кількості людських жертв. У загальному випадку безпеки функціонування АД досягається за рахунок зменшення ризику до допустимого рівня. Таким чином існує необхідність мати систему показників ефективності забезпечення БП, яка б враховувала співвідношення результатів і процесу для оцінки можливості управління факторами ризику (ФР) при АД. Дана методологія заснована на тому припущенні, що ефективність забезпечення БП слід вимірювати виходячи з того, наскільки добре здійснюється управління ФР в рамках всієї системи АД. 6 Вимірювання ефективності забезпечення БП повинно передбачати роль регулюючого органу і його вплив на ефективність процесів управління безпекою польотів (УБП) у постачальників продукції/обслуговування, і їх вплив на результати АД. При оцінці ефективності забезпечення БП повинні враховуватися характеристики процесу, що призводить до очікуваних результатів, і відповідним чином повинні розроблятися показники. Запропонований метод оцінки БП, заснований на трьох рівнях поведінки системи: результати високого рівня в галузі забезпечення БП, поведінка постачальників обслуговування і діяльність органів регулювання, є одним з постулатів гарантованого РБП. Сучасна теорія і практика оцінювання і забезпечення гарантованого РБП виділилися в окрему галузь наукових досліджень 20-30 років назад, тому є відносно молодими та знаходяться на етапі розвитку і становлення, які включають в себе вже раніше відомі методологічні підходи, засновані на дослідженні операцій, теорії ігор з непротилежними інтересами, теорії можливості [22]. Авіаційна діяльність постійно і різноманітне демонструє фізичні та суспільні процеси, в яких інтереси учасників не посять антагоністичний характер, хоча аж ніяк і не завжди збігаються. Вивчення таких процесів в основному необхідно для вироблення їх учасниками методик прийняття рішень (ПР) по вибору тих чи інших параметрів процесів, які знаходяться в їх розпорядженні [60, 61, 62]. На результати дослідженя автора вплинули роботи вчених: Харченко В.П., Шмельової Т.Ф., Чепіженка В.І., Павлової С.В., Рухлінського В.М., Реви О.М., Неділько С.М, Соколи І.І., Гермєєра Ю.Б., Л. Заде, А., Кофмана. Аналізуючи праці вчених визначено: в [151] ризик визначається, як «вплив, яке може привести до втрат чи іншого збитку». Міжнародний стандарт PMBOK визначає ризик проекту, як «сукупність елементів в управлінні проектом, що включають процеси ідентифікації, аналізу і відповідних реакцій на ризики, що виникають в проекті». В [79] ризик трактується, як «рівень втрат, що виражаються в змоги не досягти поставленої мети; б) в невизначеності прогнозованого результату; в) в суб'єктивності оцінки прогнозованого результату ». В [59] стверджується, що управління ризиком - це заходи, що дозволяють не допускати або зменшувати несприятливі впливу на результати довгострокового прогнозування та стратегічного планування, вироблення обґрунтованої концепції і програм розвитку, адаптованих до невизначеності. В [66] процес управління ризиками розглядається як один з елементів системи управління, що представляє підготовку і реалізацію заходів, що знижують наслідки від прийняття помилкових рішень і зменшують можливі негативні наслідки від небажаних подій, які можуть виникнути в ході реалізації прийнятих УР. В [73] управління ризиками визначається як процес, що підтримує баланс між різними ресурсами підприємства, для досягнення його цілей з використанням технологічних, організаційних та фінансових інструментів. Деякі вчені визначають «управління ризиками», як комплекс управлінських рішень, спрямованих на зниження ймовірності появи несприятливих результатів в діяльності підприємства і зменшення можливих втрат від їх реалізації [93, 107, 174, 178], присвяченій управлінню проектами і проблемам управління ризиками, немає єдності у визначенні критеріїв класифікації ризиків. Ідентифікація ризиків може здійснюватися наступними методами [78, 95, 169, 170, 171, 180] проте до недоліків перерахованих методів ідентифікації ризиків можна віднести складність виконання аналізу контрольних списків, оскільки вони здатні включати велику кількість позицій і необхідність залучати до роботи сторонніх експертів [7]. Аналіз впливу ризику на проект може бути якісним і кількісним. У процесі якісного аналізу виконується ранжування ідентифікованих ризиків шляхом оцінки ймовірності їх появи і ступеня впливу на проект, які, як правило, базується на думці експертів [7, 177]. У процесі кількісного аналізу можуть бути отримані оцінки ризиків шляхом застосування аналізу, що базується на 7 чутливості, імовірнісного аналізу, імітаційного моделювання або аналізу рішень за допомогою дерева рішень [41,64,65,51,92,162]. Однак, застосування перерахованих методів у багатьох випадках буває проблематичним через відсутність достатнього обсягу статистики для побудови адекватної моделі аналізу [93]. Також, в ряді випадків, для отримання кількісної оцінки використовують ймовірність появи ризикової події і збиток негативних наслідків від нього. Як інтегральної оцінки ризику використовується твір величини ймовірності і шкоди [49,115,116,145]. Не менш важливим недоліком існуючих підходів оцінки ризиків є відсутність методологічної основи для інтегрального аналізу різних чинників ризику (якісних і кількісних). З урахуванням вищевикладеного можна сказати, що для підвищення ефективності управління ризиками необхідні формалізація і автоматизація на різних етапах. Таке завдання може бути вирішена шляхом розробки СППР, управління проектними ризиками. Система підтримки прийняття рішень (СППР) при цьому повинна ґрунтуватися на сучасні методи обробки інформації в умовах суттєвої невизначеності і дозволяти проводити аналіз ризиків, виробляти, оцінювати і приймати ефективні рішення. Для цього система повинна використовувати моделі, що інтегрують якісні та кількісні фактори, що визначають ризики проекту [64]. Аналіз з БП показує, що особі, що здійснює ПР, приходиться оцінювати ситуацію в умовах обмеженості або нечіткості інформації, або при наявності нечітких цілей і обмежень, процеси реалізації проекту характеризуються істотною невизначеністю протягом усього життєвого циклу, а виникаючі ризики залежать від різних факторів (якісних і кількісних). Дані обставини впливають на якість прийнятих рішень, підвищення якого може бути досягнуте за допомогою застосування методів і моделей, що враховують наявні невизначеності [163]. Імовірнісний підхід базується на статистичній обробці даних по раніше реалізованим проектам. Однак, в значній кількості випадків необхідні для цього статистично значущі оцінки виду і параметрів закону розподілу факторів, що впливають на проектний ризик, не можуть бути отримані через недостатні обсягів вибірки [64,101,102,103,121]. Мінімаксний підхід і зовсім допускає приймати рішення на підставі тільки найкращих і найгірших інтегральних оцінок, що не є ефективним. Експертні методи важко застосовувати при оперативній оцінці невизначеностей і ризиків, оскільки вони вимагають наявності фахівців високої кваліфікації і великих часових витрат [163]. Крім того, досить важко об'єднати в одній моделі кількісні і якісні фактори. Застосування апарату нечіткої математики є альтернативою в тих випадках, коли класичні методи не можуть дати достатньо адекватного результату. Методи і моделі нечіткої логіки дозволяють виконати формалізацію і перетворення нечітких кількісних (якісних) понять, якими оперують менеджери і експерти в процесі реалізації проекту. Лотфі Заде стверджував, що чим глибше ми аналізуємо реальну задачу, тим невизначений стає її рішення [215]. Передумовою створення теорії нечітких множин з'явився людський розум, який, користується нечіткими категоріями при оцінці ситуацій. Тому при розробці систем управління і ПР застосування методів і моделей нечіткої логіки дозволяє отримати деякі переваги, а в деяких випадках це єдино можливий вихід. Нечіткі моделі мають ряд особливостей таких, як можливість урахуванням особистих якостей та інтуїції експертів в певній предметній області; здатність більш адекватно моделювати процеси при УР і отримувати рішення по точності співвідносне з вихідними даними; підтримка швидкої розробки прототипу проектного продукту з подальшим збільшенням складності його функціональності; простіша їх апаратна або програмна реалізація в системах управління і ПР в порівнянні з класичними алгоритмами. Системи, які базуються на нечіткій логіці, пов'язують динамічні процеси між входом і виходом набором нечітких правил, які використовують 8 лінгвістичні змінні замість ускладнених динамічних моделей. Застосування алгоритмів нечіткої логіки в системах підтримки ПР значно підвищує ефективність роботи осіб, котрі приймають рішення, в різних областях діяльності [57,58,96,155,161]. Крім того, використання нечіткої логіки надає можливість побудови моделей предметних областей, що характеризуються невизначеністю, використовуючи нечіткі числа, числа й лінгвістичні змінні [37,38,245]. Слід зазначити, що нечіткі моделі не покликані стати заміною широко поширених аналітичних і імітаційних методів моделювання процесів УБП в тих випадках, коли є можливість побудови і статистичної перевірки імовірнісних залежностей. Сфера застосування нечітких моделей - це ті системи управління, в яких має переважання якісних показників над кількісними, коли набір вихідних даних обмежений і не дозволяє отримати статистично достовірних оцінок виду і параметрів імовірнісного розподілу.uk_UA
dc.description.abstractУ наукових матеріалах приведені результати досліджень, що пов’язані з розробленням методології забезпечення та підтримки гарантованого рівня безпеки польотів, яка полягає в об'єднанні в єдиний комплекс завдань оцінки, забезпечення та верифікації безпеки авіаційної діяльності, як складної ієрархічної структури з незалежними критичними елементами, а також апаратних, програмних, мережевих і ергатичних компоненов, які є і засобом, і об'єктом забезпечення безпеки. Релізація забезпечення гарантованого результату полягає в реалізації процесів управління безпекою польотів, щоб не допустити перехід інфраструктури або її систем в потенційно небезпечний стан і забезпечити блокування (виключення) відповідного технічного об'єкта в разі переходу або загрози переходу в небезпечний стан і мінімізація наслідків такого переходу. Визначено, що існує необхідність мати систему показників ефективності забезпечення безпеки польотів, яка б враховувала співвідношення результатів і процесу для оцінки можливості управління фактррами ризику при здійсненні авіаційної діяльності. Дана методологія заснована на тому припущенні, що ефективність забезпечення безпеки польотів слід вимірювати виходячи з того, наскільки добре здійснюється управління факторів ризику в рамках всієї системи авіаційної діяльності. Для науковців, викладачів, докторантів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНаціональний авіаційний університетuk_UA
dc.subjectбезпека авіаціїuk_UA
dc.titleСистема управління ризиками авіаційної діяльностіuk_UA
dc.typeBookuk_UA
dc.specialityНавігація та управління рухомuk_UA
dc.specialityТранспортuk_UA
Appears in Collections:Монографии кафедри аеронавігаційних систем

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ АВІАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.PDFмонографія6.3 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.