Ґердани Ольги Триколенко

Abstract

Традиція української народної нагрудної прикраси – ґердана – налічує не одне століття. Сучасні майстри працюють як безпосередньо за старовинними зразками, створюючи й тиражуючи вироби, характерні для ХІХ століття; так і втілюючи власне творче бачення, художньо переосмислюючи народні орнаменти, залучаючи до своїх витворів новітні матеріали та еклектизуючи традиції різних історичних епох і географічних областей. Сучасні ґердани поєднують в собі вже звичний бісер та стеклярус, кольорова й структурна гамма якого нині практично необмежені, різні за формою та фактурою намистини, стрази, металеві, дерев’яні, пластмасові елементи, та ін.. На виставках, присвячених бісероплетінню, можна побачити ґердани з найрізноманітнішими орнаментами, які, відповідаючи традиційним формам, втілюють новітнє авторське бачення. Серед українських майстрів сьогодення виділяється унікальна та самобутня творчість Ольги Триколенко, яка перетворила мистецтво створення ґерданів на справжній бісерний живопис. Мисткиня освоїла принцип плетіння з бісеру самостійно, послуговуючись простою схемою поступового набирання рядків. Проте завдяки своїй непересічній творчій фантазії вона розробила авторські схеми малюнків, спираючись на історичні орнаменти на рушниках, старовинні ювелірні вироби і власні ідеї.