Рецепція піснепісенного васфу в поемі «Богородице Діво» Іоана Максимовича

Abstract

У поемі «Богородице Діво» Іоан Максимович використовує піснепісенний васф, аби охарактеризувати постать Христа, який прийшов на землю, зодягнувшись у людське тіло. Максимович спирається на тексти своїх попередників – Димитрія Туптала і, можливо, Антонія Радивиловського. Автор звертається до чоловічої зовнішності для того, щоби зобразити душевні якості Христа, а також аби наголосити на усій значущості Його жертви, коли Спаситель занедбав свою велич і віддав Себе на поталу нечестивцям. Максимович комбінує буквальну та моральну інтерпретацію васфу, тому Ісус у його тексті постає зовнішньо і внутрішньо досконалим.

В поэме «Богородице Дево» Иоанн Максимович использует васф, заимствованный с Песни Песней, для того, чтобы охарактеризовать Христа, пришедшего на землю во плоти человека. Максимович берет за пример тексты своих предшественников – Димитрия Туптала и, возможно, Антония Радивиловского. Автор обращается к мужской внешности, пытаясь изобразить душевные качества Христа, а также подчеркнуть значимость Его жертвы, когда Спаситель пренебрёг своим величием и отдал себя в руки нечестивцев. Максимович комбинирует буквальную и моральную интерпретации васфа, поэтому Иисус в его тексте выступает внешне и внутренне совершенным.