Синтез і властивості високотемпературних олеомастил

Abstract

Одним із засобів забезпечення ефективної роботи вузлів тертя сучасної техніки в умовах одночасної дії високих швидкостей, температур і навантажень є використання спеціальних високотемпературних мастил, наприклад, комплексних сульфонатних. Необхідний рівень об’ємно-механічних властивостей цих мастил досягається введенням до складу загусника кислот-комплексоутворювачів, а високі трибологічні, антиокиснювальні та захисні характеристики – відповідних функціональних додатків. Чисельність компонентного складу та багатоетапна технологія виготовлення суттєво удорожчують комплексні сульфонатні мастила. Іншим, не менш важливим недоліком сульфонатних мастил, є екологічна небезпека виробництва компонента загусника – нафтових сульфонатів, що зумовлена їхньою токсичністю та утворенням сульфонатних шламів, які не знаходять кваліфікованого використання. Заміна в мастильних композиціях синтетичних продуктів нафтохімії з низькою біорозщеплюваністю продуктами з відновлювальної природної сировини є відповіддю на екологічні негаразди, нестабільність нафтового ринку та економічні проблеми. У зв’язку з цим, розроблення нового покоління вітчизняних високотемпературних мастил на базі продуктів олеохімії (олеомастил), які усувають залежність України від імпортованих нафтопродуктів та зменшують шкідливий вплив на довкілля, є важливим загальногосподарським завданням. А системні дослідження закономірностей формування структурного каркасу та впливу на властивості тиксотропних систем композиційно-технологічних чинників – актуальним науково-прикладним завданням.